Немає коментів
прокоментувати
[Буковинський журнал 1-2’2002]
Масикевич О. Начерки до біографії Ореста Масикевича. - Чернівці: Молодий буковинець, 2002.- 72 с.
Це видання – перше грунтовне дослідження життя і творчості одного з найяскравіших українських письменників, які жили і творили на території Румунії. Орест Масикевич (1911-1980), як відомо, народився на Буковині в родині священика.Здобув вищу освіту у Чернівцях.З ранніх літ почав писати вірші, займатися журналістикою. А в тридцятих роках став активістом національного визволення краю й усієї України від іноземного поневолення. Він з першими загонами оунівців пішов на східну Україну розбуджувати свідомість українців, декілька місяців навіть був бургомістром Миколаєва.Та фашисти розкрили його наміри і присудили до розстрілу. Патріота врятували румунські друзі. Та від сибірів опісля війни порятувати ніхто не зумів. Про трагічну, сповнену, однак безліччю сторінок героїзму та мужності, долю якраз і оповідає книжка дружини Орисі Масикевич, яка водночас непохитно пройшла поруч із Орестом усі випробування.
Багато сторінок у ній присвячено творчості видатного поета і прозаїка, який при житті встиг видати всього дві книжки поезій : “На місячних перехрестях” і “Буреквіти”. Третя книжка віршів і прози “Ключ-зілля” побачила світ уже після смерті літератора.
На Батьківщині поета з’явилися нечисленні публікації в періодиці. “Начерки…” стали першою ластівкою серед більш грунтовних і правдивих досліджень. Та надалі зостається невирішеною проблема видання повного чи бодай якомога ширшого зібрання його творів. Орест Масикевич цього сповна заслужив як патріотичною, так і літературною діяльністю. Спеціалісти справедливо відносять це ім’я до Празької школи, представленої Олегом Ольжичем, Євгеном Маланюком, Оленою Телігою. Поет-боєць мужньо стверджував:
Я не прийшов в годину
пізню,
щоб уночі під час забав
співати нишком-тишком
пісню
про сльози скошених
отав…
І ні з-зарання , ні запізно,
я в ритмі життьовім
прийшов,
віддаючи тобі, Вітчизно,
свою снагу, свою любов.
Мирослав Данищук
_________________________Теґи: Книжкова полиця, Мирослав Данищук
